Форум » Короткоденні велопоходи - КДП » 2016р. май Поход и спуск по р.Южный Буг Винница-Николаев » Ответить
2016р. май Поход и спуск по р.Южный Буг Винница-Николаев
Tim: Поход пройден. Всего 650 км Поход с 30 апр по 6 мая 16 года. Открыта регистрация на поход Спуск по р.Южный Буг дистанция 600км. Предполагается сплавиться на байдарках 50км через пороги. Посещение достопримечательностей в Виннице Вервольф, винницкие фонтаны ну и конечно остальные исторические памятки культуры по желанию участников. Максимальное количество участников 8 человек. Заброска поездом Запорожье -Львов до ст.Казатин 30.04.2016. Эвакуация поездом Одесса- Кривой Рог с Николаева 6.05.2016. Изучайте маршрут, предлагайте интересные места по маршруту которые можно посетить. Ссылка на маршрут. http://www.gpsies.com/map.do?fileId=jyxrlhlrsftwswwp Карта Походний розклад Участники: Tim, Cerzh, Андрей Анатольевич
Ответов - 11
Tim: Ссылочка на прейскурант и туры на сплав по р.Южный Буг http://www.bazi-otdiha.com.ua/company.php?id_company=7938
Андрей Анатольевич: Если в арсенале похода печка Гонтаревой, то обязанности повара и кострового нужно разделить между разными людьми.
Андрей Анатольевич: http://invtur.com.ua/tour/dostoprimechatelnosti/1002575-Trikratskij-les-Labirint
Tim: День 1. (1 травня) Прибули на вокзал Козятина в 4.01, поспішно вигрузились і почали збирати свої ровери. Ще темно, але на горизонті видніється перші промені світла Великоднього Дня! П'ємо каву на вокзалі, та рушаємо в дорогу, група вже загартованих туристів не звертає увагу на вранішній холод, а навпаки насолоджується кожним моментом, подарованим природою, весняними квітами, зеленими деревами, вранішнім співом птахів... Люди з корзинками йдуть до церкви святити паску, а ми крутимо... Через 40 км зупиняємося на перший відпочинок, до Вінниці ще 40 км, та нас це не лякає, вітер боковий, температура комфортна для велосипедиста +15-18 гр. В 11.00 в'їзджаємо в Вінницю Анатолійович зізвонився зі своїм кумом який живе у Вінниці та організував нам зустріч в колибі( ресторан), кум Руслан нас пригостив Свяченою Паскою та крашанками, обідаємо, відпочиваємо перечікуємо денну спеку та вирушаємо далі по маршруту. В 17.30 стаємо на стоянку на березі озера яке впадає в р.Буг, поблизу в 2км м. Гнівань. За день пройшли 105км.
Tim: День 2. (2 травня) Пригоди тільки почалися, раноком начіпляв на себе кліщів з лісу, сонечко примхливо світило але не обіціяло бути теплим, так і сталося як обіцялося, вітер з півночі холодний та пробирав на кожному спуску, що аж іноді руки терпли. Тим паче через 3км від стоянки снідаємо по принципу європейських походів в АТБ, те що кожен знайде для душі, та вирушаємо в путь! Андрій Анатолійович сьогодні відкрив в собі друге дихання, гнатися за ним перші 30 км було не те, що тяжко, а подекуди неможливо! Далі справжні та не зовсім інтересні будні велотуриста, асфальт, гравій, бруківка та грунтовка, та безкінечні підйоми від 30 до 80 метрів з перепадами висот які ніяк не хотіли закінчуватись. В 14.00 ми в Районному центрі пгт. Тульчин. Там же обідаємо в піцерії прекрасним супом та м'ясом з гриля! Навігатор показав маршрут нас чекали ще 30 км дороги, всім було тяжко крутити, виснажливі тягуни забирали сили та все ж ми дісталися запланованованої стоянки. Неподалік стоянки нас зустрів друг А. А. , на вечерю приготували булгур з тунцем і соєвим соусом від шефа А.А. Покупалися в Бузі та відійшли до сну. За день пройшли 111км
Tim: День 3. Сьогодні ми трішки проспали, я прокинувся перший на годиннику вже було 7.30. Поспішно збираємось та вирушаємо в дорогу, ранок видався теплим та сонячним, все навкруги цвіте, поля зелені іноді жовті в рапсовому цвіті вітерець ледве дує і я вже розмріявся про наш сьогоденний, легкий маршрут. Та тільки но ми проїхали 20 км, вітер посилився і змінив напрямок нам прямо в лоб і тільки іноді дув боковий при повороті дороги. Швидкість пересування впала до 11-15км/год, вже скоро обід, а ми ще не проїхали і 30км... В 14.00 в'їзджаємо в Бершадь дуже зморені боротьбою з стихією, смачно обідаємо в придорожньому генделику, відпочиваємо та вирушаємо далі виконувати план денного пробігу. Після ситного обіду якось стало веселіше і педалі начебто крутились легше ніж зазвичай, проїзджаємо повз мальовничі українські села, де всі спілкуються українською мовою і від цього стає ще краще на душі. В 18.00 ми вже в центрі Гайворона, що на кіровоградщині нас тут зустрічають, хлопчик- велолюбитель років 12, а потім і місцевий велотурист Іван, який теж має велосипед Surly та всі необхідні причандалля для походів, з його розповідей він був в Туркменистані та збирається йти цього року на Туреччину, звісно я йому розповів про тяжкі будні Дівело в Туреччині, та це його не злякало він все одно купив квитки на Стамбул. В 19.10 прибуваємо в селище Хащувате та звідти спускаємося в однойменне село Бугове на берег р. Буг довго вибираємо стоянку на ніч, А.А. підказує гарний містячок тут і кидаємо якорь. На вечерю супер суп-бульон на курятини від шефа! Незабутні краєвиди і шум бистротічного Буга заколисують в палатці після такого напруженного дня. За день пройдено 102 км.
Tim: День 4. Ранній підйом о 6.30, зовсім не хочется покидати теплу палатку. АА як зазвичай був вже на ногах на самому березі Бугу та спостерігав за місцевим рибалкою який ходив по річці в забродах та намагався спіймати рибу, ця картина визвала з моєї пам'яті уровик з якогось твору української літератури, поета який писав з натури... Вночі продививя наш подальший маршрут який нас виводив зі стоянки на пгт. Саврань, а потім на Первомайськ, вирішили так і рухатися. Дуже крутий підйом на старті не менше 2 км по довжині і не менше 120м в висоту спереду ми побачили погану бруківку на дорозі, в мене, щось йокнуло і я запитав в чоловіка, який звішившись на старі ворота свого двору, проводжав нас з запитливим поглядом, - "Правильно на Саврань їдемо дядко?". Через 2 хв. розмови ми зрозуміли, що нас жде грунтова дорога, бездоріжжя і звісно мальовничі напівзруйновані українські села сьогодення, ну звичайно гуглу про це ніхто не розказував тому так маршрут і був побудований. Змінюємо маршрут на альтернативний по трасі місцевого значення з фурами і з деяким гаком по кілометражу. Вітер сьогодні подекуди з поривами до 7-8м/с., постійно в лівий бік або просто в лоб, швидкість не перевищує 15км/г. В 13.00 обідаємо в придорожньому кафе борщем, яєшнею, варениками та салатом і поспіхом вирушаємо далі аби дістатися запланованої стоянки завидна. Наступні 50 км їдемо без зупинок за виключенням однієї коли зустрілися з групою велотуристів з Одеси в кількості 7 ми чоловік, перекинулися парою фраз розповіли звідки ми є, вони сказали, що були в нас на форумі і, що у нас в Кривому Розі один з найсильніших клубів велотуризму потім ми поїхали далі. В 18.00 ми біля АТБ в Первомайську закуповуємо продукти на вечерю до стоянки в с. Мегія навігатор показує ще довгих 10 км. В 19.00 добираємося і стаємо на заплановане місце стоянки по маршруту знову на березі Бугу. Все село заточене на рафтинг очікує сезону спусків по бистротічній річці з порогами, є тут безмежна кількість приватних фірм з різними послугами для любителів рафтингу. На вечерю заказали шефу "суп-дабл" з вчорашньої вечері, що він і впровадив в життя та вже бистріше і справніше ніж вчора. Поряд з нами группи рафтингистів які теж ночують у палатках, щоправда замість велосипедів у них байдарки різих видів і форм човни. Ми сплавлятися відмивилися так як температура води дуже низька, і так як ми на велосипедах то відігрітися нам не буде де тому загальним рішенням коллективу вирішено продовжувати нашу подорож на звичайному виді транспорту - велосипед. За день пройдено 111км.
Tim: День 5. Вночі було холодно, і чи від холоду чи від дороги під ранок прокинувся і не міг ніяк заснути, пролежав в палатці до 6.30 і почав будити сусідів як виявилося АА теж давно не спав, воно і зрозуміло філософські роздуми і гарні думки приходять тільки в походах, коли людина працює над собою і тільки вночі або перед ранком... Збір на п'ятий день проходить без розмов і в цілковитому поринанні в самого себе, кожен починає розуміти , що, коли і як треба зробити, щоб вирушити вчасно в дорогу. Стоянку покинули о 7.50 і почалася ранкова гімнастика спочатку був підйом довжиною в 3км і градієнтом в 8%, потім пішли на зустрічний вітер, який не давав розвинути швидкість вище 13 км/год, тільки коли дорога звернула в сторону вітер почав дути в спину, так об 11.00 ми прибули в Южноукраїнськ, а вже через дві години ми сиділи в кафе "Берізка" в центі Вознесенська, яке нам порадив друг АА, до речі всім рекомендую, дуже гарнеі і їжа і обслуговування. Після обіду вирушаємо в сторону Нової Одеси де тягуни не давали перепочити і ні на хвильку, довжиною до 5 км. Та вже о 19.00 ми прибули на заплановану стоянку і знов на березі славнозвісного Бугу. В цих степових місцях річка вже змінила свій норовистий гірський норів на більш спокійний і розливистий характер течії. Так як видно по березі росте очерет на сотню метрів завширшки, що не видно і води. Та все ж не без старань нам вдалося знайти стоянку на ночліг біля старої паромної переправи. Побужжя все зелене і цвіте, красиві крєвиди на сотні кілометрів і ми проїзджаємо все це бачимо і любуємось. По дорозі купили раків, тому сьогодні на вечерю не просто суп з м'ясом, а ще й варені раки. За день пройшли 114км
Tim: День 6. Заключний день походу, треба встигнути на поїзд о 17.15 з Миколаєва до Кривого Рогу, я розумію, що до вокзалу всього 60 км в нас багато часу, щоб проїхати цю дистанцію та все ж орієнтуюсь на погоду яка обіцяє опади в вигляді дощу. Тож планую підйом о 6.00 і ранній виїзд, АА пропонував зовсім ранній підйом приблизно о 4 -й ранку, та цей варіант ми трошки провеніювали))) Як завжди по звичці чую храп Сержа із сусідньої палатки оголошую підйом, та це тільки для мене і Сержа, АА вже давно чекає нас в повній бойовій амуніціі і готовий виконувати команду " Старт"! Небо все затягнуте темно-синіми хмарами, подекуди накрапає дощик, вся побузька долина дихає свіжою, травневою вологістю і навкруги тільки ми, наш табір і незайманна природа... Вийшли на маршрут о 7.40 бистрий спуск в Нову Одесу і зразу за нею зайшли на улюблену кав'ярню WOG, там кава, хот доги і підзарядка мобілок. Теплий вітерець в спину допомагає нам набрати середню швидкість 25 км/г, рухаємось жваво та гріємось під променями нашого миколаївського, українського сонця побужжя, засмага якого робить відбитки на наших обличчях залишаючи тільки білі плями від затемнених окулярів. Об 11.00 робимо селфі-фото біля стели м. Миколаїв і поспіхом вирушаємо на вокзал передчуваючи наздоганяючий нас дощ. На вокзальній площі знайшли кафе де пообідали і діждались там поїзда перечекавши шквальний дощ. О 17.15 благополучно зібрались і погрузились в вагон поїзда. За день пройдено 61км. P.S. Похід вважаю закінченим, пройденним в хорошій атмосфері і в зібранній команді! Отримали море вражень які не зітруться роками, всі участники стійко витримали всі незлагоди та труднощі такою нелегкою дорогою, довжиною в 650км. До нових походів друзі. P.S.2 Оголошуємо криворізьку змичку рівниною після цього походу))) Додав АА))) З повагою ваш друг Тімур!
Fol: Какая набрана высота за поход? Tim пише: Оголошуємо криворізьку змичку рівниною після цього походу
Tim: не считали высоту, но прилично
полная версия страницы